Кут огляду камери спостереження є одним з основних факторів, що впливають на якість зображення. Він визначається поєднанням матриці, лінзи та відстані до об'єкта зйомки. Глобально можна виділити три аспекти: різкість, спотворення та освітленість сцени. 1) Спотворення по краях при широкому куті. При великих кутах огляду зображення часто схильні до дісторсії: прямі лінії протилінійні, а краї кадру виглядають змащеними або розтягнутими. Це особливо помітно на кутах кадру та при монтажі сцен із геометрично точними об'єктами (наприклад, входи, двері). 2) Різкість та деталізація. Чим ширший кут, тим більше елементів потрапляють в один кадр, але деталізація до центру може задовольняти, а по краях знижуватися. В умовах обмеженого освітлення широкі кути вимагають більш чутливої матриці та якісної лінзи, щоб зберегти чіткість об'єктів на середині кадру.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар