Розумний підхід до проектування домашньої мережі починається з ясного розуміння простору та потреб. У цій статті ми розберемо, як розрахувати локальну мережу та забезпечити оптимальне покриття Wi-Fi у житловому приміщенні. 1) Оцінка площі та вузьких місць. Схематично виміряйте квадратуру квартири чи будинку, відзначте приміщення з максимальним навантаженням на мережу: домашні кінотеатри, ігрові консолі, робочі зони. Важливими є стіни з цегли або бетону, товщини перекриттів та наявність великих дзеркал/стінних панелей, які можуть гасити сигнал. 2) Вибір устаткування. Для локальної мережі найчастіше вистачає маршрутизатора з підтримкою 802.11ac/ax та гігабітним LAN-портами. У багаторівневих будинках може знадобитися мультисистема або сітка з точок доступу. 3) Планування кабельної інфраструктури. Протягуйте кабель Cat5e/6 до робочих зон та медійних пристроїв. Для Wi-Fi кабель не є обов'язковим, але він спрощує підключення NAS, ПК і ТБ до мережі без втрати швидкості.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар