Зараз коли в Україні повально відключають через війну електрику, зрідка звертаються люди з проханням щось зробити з їхніми зовнішніми носіями інформації. Такими як флешки, карти пам'яті, так як вони страждають коду різко пропадає в комп'ютері живлення. Після чого вони найчастіше просять відформатуватися, хоча на них ще є інформація. Що робити або як спробувати дістати з подібного файли та папки. Скажу відразу це на порядок складніше, ніж із жорсткого диска. Принцип простий, HDD працює на зразок грамплатівки, тобто доріжки. А ось інше знімне зберігає за іншим принципом. Наприклад, флешка запам'ятовує інформацію завдяки енергонезалежній пам'яті, що зберігає дані в крихітних осередках, які утримують електричний заряд, що представляє біти 0 або 1.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар