Перейти до основного вмісту

Відключення електрики та знімні носії інформації, зникли дані

Зараз коли в Україні повально відключають через війну електрику, зрідка звертаються люди з проханням щось зробити з їхніми зовнішніми носіями інформації. Такими як флешки, карти пам'яті, так як вони страждають коду різко пропадає в комп'ютері живлення. Після чого вони найчастіше просять відформатуватися, хоча на них ще є інформація. Що робити або як спробувати дістати з подібного файли та папки. Скажу відразу це на порядок складніше, ніж із жорсткого диска. Принцип простий, HDD працює на зразок грамплатівки, тобто доріжки. А ось інше знімне зберігає за іншим принципом. Наприклад, флешка запам'ятовує інформацію завдяки енергонезалежній пам'яті, що зберігає дані в крихітних осередках, які утримують електричний заряд, що представляє біти 0 або 1.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Скільки місця на диску потрібно для відеозаписів камер

Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Віддалений перегляд камер без статичного IP: робочі схеми

Віддалений перегляд камер з телефону без статичного IP – поширене завдання, особливо якщо у вас звичайний домашній інтернет з динамічною адресою. Ключовий момент: вам не потрібно «прокидати» порт на IP, що постійно змінюється, якщо використовується хмара, P2P-доступ або захищений тунель. Варі ант 1: хмарний доступ (найпростіший) Багато брендів камер пропонують фірмові програми, які працюють через хмару виробника: ви реєструєте камеру в обліковому записі, а потім дивіться відео на телефоні за логіном/паролем або через 2FA. Зазвичай налаштування зводиться до підключення камери до Wi‑Fi та прив'язки до програми за QR/серійним номером. Такий підхід часто не вимагає статичного ІР і майже не залучає налаштування роутера. Варіант 2: P2P-з'єднання (теж без статичного IP) Якщо камера підтримує P2P, вона встановлює з'єднання через посередника (сервіс виробника) навіть коли IP у вас змінюється. Насправді це виглядає як «додав камеру в додаток — дивишся з телефону».

Чому цінні файли краще зберігати на зовнішньому HDD

Зберігати цінні файли важливо не тільки "де", але і "як": будь-який носій може вийти з ладу, а головне - наскільки швидко та передбачувано можна відновити дані. У цьому сенсі зовнішній HDD нерідко виграє у флешок та хмари. По-перше, зовнішній HDD зазвичай дешевший за гігабайт і простіше масштабується. Це допомагає тримати великі архіви (сімейні фото, скани документів, робочі проекти) без постійної купівлі нових накопичувачів або переплат за збільшення хмарного сховища. По-друге, флешки мають особливість: вони “старіють” і за статистикою зношуються на рівні осередків пам'яті. Навіть якщо накопичувач виглядає справним, час і обсяг перезаписів можуть впливати на надійність. У HDD фізично інший принцип роботи: надійність визначається іншими чинниками, а головне - простіше організувати зрозумілий режим резервного копіювання за розкладом. По-третє, зовнішній HDD краще підходить для сценарію доступ завжди під рукою. Хмара залежить від інтернету, тарифів та доступності...