Нещодавно розповідав про запітніння камер. Тепер про намерзання льоду, іноді це відбувається через погодні умови. Коли вдень дощ уночі мороз, звичайно бути подібного не повинно, але оскільки тотальні відключення світла по всій Україні через війну уникнути подібного складно. Єдине, що допомагає це встановлення безперебійного живлення на систему відеоспостереження. Камера як не крути дає тепло, особливо вночі коли працює ІЧ підсвічування. Але якщо за вікном мінус десять та електрика є по кілька годин, то потрібно чимало часу для того, щоб пристрій сам опалив лід. Мене якось запитали, а чи є камери з примусовим підігрівом та склоочисником як у автомобілі. Так бувають, ось тільки їхня вартість доступна далеко не багатьом. І якщо немає подачі струму, сенс і в ній відсутній.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар