Комп'ютер у моєму житті

Так я зізнаюся чесно, що для мене зараз це як наркотик. Як раніше без нього жив, навіть не уявляю:)

А все почалося далекого 1987 року, в нашій школі стояла ЕОМ СМ-4 і в 7 класі записався на факультатив, а простіше кружок інформатики. Тоді вдома взагалі мало хто мав свої комп'ютери, можна сказати, що їх не було від слова зовсім. І тричі на тиждень увечері ми з кількома товаришами з класу ходили на заняття, як було цікаво, що кожен з нетерпінням чекав цього дня.

Нам задавали домашнє завдання, написати щось мовою бейсик і паскаль, ну звичайно і в ігри на монохромних моніторах на кшталт телевізора який ще видавав невеликий свист, то потім очі хворіли від подібного.
Далі була довга перерва з комп'ютером, ну не можна сказати, що я його закинув. Після служби в армії далекого 1996 року працював у банку і вже освоював нортон командер і мишу, а в обідню перерву грав на кольоровому моніторі, фантастика.