Перейти до основного вмісту

Клієнти з якими не хочеться мати справу спочатку

 Клієнти з якими не хочеться мати справу спочатку, якось писав про таке. Зараз хочеться поговорити більше, так як змінив до подібного трохи підхід. Якщо раніше навіть не відповідав, тепер роблю простіше, передаю подібних до інших майстрів, і ось чому.

Після виходу відео в якому мене рекомендує Олег Жданов , різного роду питань щодо комп'ютерної допомоги побільшало. Сказати по правді більше культурних людей, які запитують із месенджера, а потім дзвонять, особливо у вечірній час. Ну, є й інші, які нічого не дивляться, не слухають, а головне не читають. 

Ще раз повторюся, я не займаюся ремонтом мобільних телефонів, у мене немає продажів SSD дисків, оперативної пам'яті тощо. Уважно дивіться на мої послуги, на сайті є сторінка  , в якій все розписано по кожній. 



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Скільки місця на диску потрібно для відеозаписів камер

Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Віддалений перегляд камер без статичного IP: робочі схеми

Віддалений перегляд камер з телефону без статичного IP – поширене завдання, особливо якщо у вас звичайний домашній інтернет з динамічною адресою. Ключовий момент: вам не потрібно «прокидати» порт на IP, що постійно змінюється, якщо використовується хмара, P2P-доступ або захищений тунель. Варі ант 1: хмарний доступ (найпростіший) Багато брендів камер пропонують фірмові програми, які працюють через хмару виробника: ви реєструєте камеру в обліковому записі, а потім дивіться відео на телефоні за логіном/паролем або через 2FA. Зазвичай налаштування зводиться до підключення камери до Wi‑Fi та прив'язки до програми за QR/серійним номером. Такий підхід часто не вимагає статичного ІР і майже не залучає налаштування роутера. Варіант 2: P2P-з'єднання (теж без статичного IP) Якщо камера підтримує P2P, вона встановлює з'єднання через посередника (сервіс виробника) навіть коли IP у вас змінюється. Насправді це виглядає як «додав камеру в додаток — дивишся з телефону».

Чому цінні файли краще зберігати на зовнішньому HDD

Зберігати цінні файли важливо не тільки "де", але і "як": будь-який носій може вийти з ладу, а головне - наскільки швидко та передбачувано можна відновити дані. У цьому сенсі зовнішній HDD нерідко виграє у флешок та хмари. По-перше, зовнішній HDD зазвичай дешевший за гігабайт і простіше масштабується. Це допомагає тримати великі архіви (сімейні фото, скани документів, робочі проекти) без постійної купівлі нових накопичувачів або переплат за збільшення хмарного сховища. По-друге, флешки мають особливість: вони “старіють” і за статистикою зношуються на рівні осередків пам'яті. Навіть якщо накопичувач виглядає справним, час і обсяг перезаписів можуть впливати на надійність. У HDD фізично інший принцип роботи: надійність визначається іншими чинниками, а головне - простіше організувати зрозумілий режим резервного копіювання за розкладом. По-третє, зовнішній HDD краще підходить для сценарію доступ завжди під рукою. Хмара залежить від інтернету, тарифів та доступності...