Використання телевізора як монітор до комп'ютера. Про це вже сказано дуже багато. Але оскільки сам таке маю, то й вирішив трохи написати. Почну з того що для себе особисто через вік і зору вже давно пересів зі звичайного монітора на тілик з діаганаллю 32 дюйми. Для мене взагалі зручності не тільки у розмірі екрану, і ось чому.
Почну із установок систем на комп'ютери своїх клієнтів. У мене кілька портів HDMI, дуже зручно взяти пульт і переключити на свій комп'ютер, щоб знайти інформацію про ту чи іншу проблему. Старі системні блоки у яких тільки роз'єм VGA або DVI через перехідники нормально відображають картину.
Ноутбуки також іноді підключаю. Бувають випадки, коли замовники приносять з несправними або битими екранами, але при цьому самі ноути в робочому стані. Роблю що потрібно, а самі клієнти, не ремонтуючи дисплей, використовують ноутбук вдома тільки для перегляду на телевізорі фільмів та іншого.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар