Чому за кордоном частіше не можна зайти до налаштувань роутера. Скільки віддалено не намагався налаштовувати маршрутизатори, то зайти в їх веб-інтерфейс неможливо. Німеччина, США та подібні країни роблять так, провайдер інтернет послуг дає або продає роутер. На ньому фірмовий знак провайдера, позаду назва мережі та пароль від вайфай. Тобто увімкнув підключив пристрої по кабелю, повітрі і користуйся, далі лізти не можна, воно тобі не треба;)
Але бувають випадки коли потрібно і камері прокинути порт і зробити деякі тонкі налаштування, і навіть змінити пароль від бездротової мережі, щоб було легше, а ні викликай, можливо через тиждень до тебе прийде спеціаліст від постачальника послуг інтернету і спробує зробити. Придбати власний маршрутизатор можна, але підключити самому рідко виходить.
Щоб зрозуміти, скільки місця на диску знадобиться для зберігання записів з камер , використовують простий підхід: спочатку оцінюють бітрейт відео (скільки Мбіт/с витрачає потік), потім рахують об'єм за добу і множать число днів. 1) Головна формула розрахунку Якщо відомий бітрейт потоку (Мбіт/с), то приблизний об'єм: Обсяг за добу (ГБ) ≈ Бітрейт (Мбіт/с) × 86 400 / 8 / 1 000 Найчастіше в практичних завданнях зручно користуватися заокругленням: 1 Мбіт/с ≈ 10.8 ГБ на добу (у десятковій системі: 1 GB = 10бай байт). 2) Як отримати бітрейт із дозволу та “якості” Дозвіл сам по собі не дає точної відповіді: на розмір найсильніше впливають кодек (H.264/H.265), складність сцени (рух), налаштування (CBR/VBR, профіль, якість) та тривалість/тип запису. Проте для попередньої оцінки можна використовувати типові орієнтири. Для постійного запису (24/7) середні значення часто беруть так: камери H.264 зазвичай вимагають більше місця, ніж H.265 при порівнянні якості.

Коментарі
Дописати коментар